Валентина Залевська

Я отримала свій перший триколісний велосипед у віці 4-х років як давно очікуваний подарунок. Рівно через три дні його вкрали, тоді було важко і навіть недоцільно навіть питати батьків про новий і почуття несправедливості переповнювало на повну.

У 2000 році я потрапила під вантажівку їдучи на старому ровері мого дідуся - темно-червоній “Україні”, що призвело до важких травм голови. Під час затяжного видужування, єдине, про що я ніколи не переставала думати - це, про те, як я вийду з лікарні і поїду на велосипеді знову.

Це те, без чого ти не можеш жити, це як танець, але з велосипедом. Тепер у мене є 6 ретро-велосипедів і я хочу зробити цей світ більш дружнім для велосипедистів, особливо у місті і довести, що їзда на велосипеді - це не тільки корисно, але й дуже стильно.

Продовжуйте крутити педалі!

Пишіть мені на info@roverchic.com